Вітаю колегу Людмилу Іванівну та славний Злинський НВК. Переглянув чудову презентацію про роботу Кузнєцової Л.І. і відмітив, що тема нашого віртуального семінару пересікається з проблемою, над якою працює вчитель - це розвиток критичного мислення школярів. Адже критичність - основа наукової роботи взагалі та історичного дослідження. Критика попередніх концерцій з того чи іншого питання, історіографії, джерел - невід'ємна частина історичної науки. Тому формування таких навичок в шкільному віці закладає основи наукового мислення й дорослої людини як на побутовому рівні , так і в конкретно науковій діяльності тих, хто нею буде займатися. Які прийоми розвитку критичного мислення учнів, на думку Людмили Іванівни, є найбільш ефективними? Буду вдячний за відповідь.
Дякую Петру Івановичу за коментар та інтерес до даної теми. Дійсно, в сучасному світі йде потік різноманітної інформації, і дитині треба навчитися аналізувати її, виокремлювати головне, співставляти різні погляди, а головне - сформувати власну позицію. Тому навчити учня критично мислити, дискутувати, а не сприймати всю інформацію як істину,- завдання сучасної школи. Технологія критичного мислення має дуже багато прийомів, і кожен з них дозволяє максимально ефективно провести урок. У своїй практиці використовую такі прийоми, як "Дошка запитань", "Знаємо - хочемо дізнатися- дізналися", "Асоціації", "Логічний ланцюжок", "Мозковий штурм", "Позначки", "Метод незакінчених речень", "Бортові журнали". При використанні елементів технології критичного мислення знання засвоюються набагато краще, тому що інтерактивні методики розраховані не на запам'ятовування, а на постановку проблеми і пошук її вирішення.
Згоден з Вами, Людмила Іванівна, що розвиток критичного мислення - це пріоритет сучасної історичної освіти. Критичне мислення в ширшому розумінні - основа історичного дослідження - чи то учнівського , чи учительського , чи професійного історичного.
Якщо можна - кілька слів про те, які матеріали вашого шкільного музею використовуються під час написання науково - дослідних робіт і яка ситуація з новими надходженнями музею ?
Матеріали шкільного музею використано при написанні історії закладу та роботи про героя Радянського Союзу М.І. Ригачіна(матеріали пошукових загонів минулих років, листування з працівниками музею польського міста Ключборка). На сьогоднішній день до музею надходять матеріали про учасників АТО і розробляється проект.
Дякую Людмилу Іванівну за чудові та цікаві матеріали. Я погоджуюсь з думкою про те, що розвиток критичного мислення в школі займає важливе місце. Адже за сучасної ситуації в Україні лише людина з гарним критичним мисленням може правильно розтлумачити та зрозуміти події сьогодення. І як говорив ведучий программи "Скептик": "Я можу помилятись, але щоб не помилитись я ставлю багато питань." Бажаю Людмилі Іванівні натхнення та творчих успіхів у роботі.
Вітаю колегу Людмилу Іванівну та славний Злинський НВК. Переглянув чудову презентацію про роботу Кузнєцової Л.І. і відмітив, що тема нашого віртуального семінару пересікається з проблемою, над якою працює вчитель - це розвиток критичного мислення школярів. Адже критичність - основа наукової роботи взагалі та історичного дослідження. Критика попередніх концерцій з того чи іншого питання, історіографії, джерел - невід'ємна частина історичної науки. Тому формування таких навичок в шкільному віці закладає основи наукового мислення й дорослої людини як на побутовому рівні , так і в конкретно науковій діяльності тих, хто нею буде займатися. Які прийоми розвитку критичного мислення учнів, на думку Людмили Іванівни, є найбільш ефективними? Буду вдячний за відповідь.
ВідповістиВидалитиУспіхів!
Дякую Петру Івановичу за коментар та інтерес до даної теми. Дійсно, в сучасному світі йде потік різноманітної інформації, і дитині треба навчитися аналізувати її, виокремлювати головне, співставляти різні погляди, а головне - сформувати власну позицію. Тому навчити учня критично мислити, дискутувати, а не сприймати всю інформацію як істину,- завдання сучасної школи. Технологія критичного мислення має дуже багато прийомів, і кожен з них дозволяє максимально ефективно провести урок. У своїй практиці використовую такі прийоми, як "Дошка запитань", "Знаємо - хочемо дізнатися- дізналися", "Асоціації", "Логічний ланцюжок", "Мозковий штурм", "Позначки", "Метод незакінчених речень", "Бортові журнали". При використанні елементів технології критичного мислення знання засвоюються набагато краще, тому що інтерактивні методики розраховані не на запам'ятовування, а на постановку проблеми і пошук її вирішення.
ВідповістиВидалитиЗгоден з Вами, Людмила Іванівна, що розвиток критичного мислення - це пріоритет сучасної історичної освіти. Критичне мислення в ширшому розумінні - основа історичного дослідження - чи то учнівського , чи учительського , чи професійного історичного.
ВідповістиВидалитиЯкщо можна - кілька слів про те, які матеріали вашого шкільного музею використовуються під час написання науково - дослідних робіт і яка ситуація з новими надходженнями музею ?
Матеріали шкільного музею використано при написанні історії закладу та роботи про героя Радянського Союзу М.І. Ригачіна(матеріали пошукових загонів минулих років, листування з працівниками музею польського міста Ключборка). На сьогоднішній день до музею надходять матеріали про учасників АТО і розробляється проект.
ВидалитиДякую Людмилу Іванівну за чудові та цікаві матеріали. Я погоджуюсь з думкою про те, що розвиток критичного мислення в школі займає важливе місце. Адже за сучасної ситуації в Україні лише людина з гарним критичним мисленням може правильно розтлумачити та зрозуміти події сьогодення. І як говорив ведучий программи "Скептик": "Я можу помилятись, але щоб не помилитись я ставлю багато питань." Бажаю Людмилі Іванівні натхнення та творчих успіхів у роботі.
ВідповістиВидалити