Шановні колеги, учасники віртуального семінару пропонуємо для опрацювання підбірку теоретичних матеріалів, зібраних методистом та вчителями історії Злинської ЗШ №1 І-ІІІ ст. та Злинського НВК.
ЩО ТАКЕ ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
МЕТОДИКА ІСТОРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
О.П.РЕЄНТ МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ОСНОВНІ СКЛАДОВІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ З ІСТОРІЇ
https://www.youtube.com/watch?v=QfQDMD_Z7Z4
Краєзнавство як форма історичного дослідження.
Дякую колегам зі Злинки за пошук та підготовку науково- методичних матеріалів стосовно історичних , краєзнавчих досліджень. Пропоную усім колегам кілька проблемних питань для обговорення на основі цих матеріалів.
ВідповістиВидалити1. Чи дійсно саме проблема історичних досліджень є важливою та дуже актуальною для шкільного вчителя історії? Адже йому доводиться, на перший погляд, в процесі своєї роботи займатися багатьма справами зовсім іншого характеру.
2. Чи може шкільний учитель бути якісним справжнім істориком - дослідником? Адже справжнє історичне дослідження потребує значних зусиль, часу, роботи в архівах тощо.
3. Учнівська дослідницька діяльність з історії - вона потрібна лише як один з ефективних методів навчання , чи дійсно є певним внеском в історичну науку?
Можливо, колегам є що сказати?
Приєднуюся до Петра Івановича та дякую колегам за такий змістовний та насичений матеріал.
ВидалитиСтосовно історичних досліджень в роботі вчителя з учнівським колективом - вважаю, що такі можуть мати місце і навіть повинні мати тому, що учні втрачають інтерес до історії, як предмета, якщо буде лише "сухе" викладання матеріалу без жодного залучення до роботи з історичними джерелами та дослідження. Звичайно головне питання це - час, проте я вважаю, що навіть опрацювання доступних матеріалів в мережі, робота із сайтами архівів, бібліотек, музеїв та й просто дослідження за друкованими джерелами,підшивками газет, журналів, минулих років (звичайно в кого збереглися) може виступати джерелом дослідження певних історичних подій та явищ.
Вважаю, що будь-яка дослідницька діяльність якщо до неї було залучено певне коло осіб, оприлюднено в будь-який спосіб її результати, а значить ознайомлено більш ширше коло людей, є чинником , що впливає на свідомість та сприйняття певних подій та явищ, критичне ставлення до суспільних процесів. А отже вцілому це справляє певний вплив на покоління. Те чи стане конкретне дослідження внеском в історичну науку, залежить від його якості та науковості, актуальності та поширення, можливо й інших чинників...
Щодо теоретичних матеріалів про історичні дослідження. Особливо заслуговує на увагу авторські публікації О. Реєнта, З.та Г. Стежко. Там дуже грунтовно і глибоко проаналізовано проблематику сучасного історичного дослідження. Не можна не погодитись з думкою, що зраз у нас кожен, кому не ліньки, називається істориком - дослідником, хоча має дуже приблизне уявлення про такі речі як предмет, об'єкт, методологію, історіографію, методи історичного дослідження. А це складні теоретичні поняття, без чіткого розуміння яких робота "дослідника" не становитиме ніякої наукової цінності. Я вважаю, що в епоху Інтернету у нас розвелося дуже багато дослідників. Це має як позитивні, так і негативні наслідки для науки і для суспільства. Псевдодослідження з історії (без джерельної бази, без методології) стають негативним фактором впливу на суспільство, політику, на сучасне і майбутнє України.
ВідповістиВидалитиРазом з тим, шкільному вчителю доводиться в певному сенсі щодня бути дослідником. Адже підбирати матеріал до уроку треба критично, бо в багатьох підручниках він поданий з порушенням принципу науковості. Та й інтерес вчителя до певних сторін історії часто виливається у спроби щось написати. Мені особисто завжди була цікавою тема місцевої історії сіл Мануйлівка і Лутківка, де я вчителюю. Багато років збирав джерела з місцевої історії, узагальнював, писав. Разом з тим, результат своєї роботи не вважаю за справжнє наукове дослідження. Однак, зважаючи, що ніхто більше взагалі такою роботою не займається, вирішив також )))) опублікувати свої наробітки на власному блозі в Інтернеті. З надією, що колись ці проміжні результати втіляться у справжнє дослідження - з поважним науковим керівником, рецензією, солідною джерельною базою. А з іншого боку мені й ніяково, що сам оприлюднив ще одне "псевдодослідження"))))).
З великою повагою відношуся до роботи Ольги Голованової - вона показала нам усім, що завдяки наполегливості та цілеспрямованості шкільний вчитель може стати істориком - дослідником.
Щодо учнівських науково - дослідних робіт. Вважаю, що в межах навчального процесу з історії можливе тільки загальне знайомство учнів з принципами історичного дослідження, але це дуже важливо. Адже нам беззаперечно потрібні в майбутньому гарні вчені - історики. Як говорив хтось з великих - історія повторюється, тому що мало істориків з гарною фантазією)))). Тому коли школярі залучаються до підготовки повідомлення, реферату, до участі в проекті - завжди потрібна орієнтація вчителем учнів на дотримання умов сучасного історичного дослідження.
Троє учнів Мануйлівського НВК є членими Кіровоградського відділення МАНу. Цього року учениця Мала Ю. захищала в м. Кропивницький своє дослідження про Лутківську церкву.( ІІ місце в секції історичне краєзнавство). Що я відмітив для себе? Діти багато працювали, але мало хто з дітей - манівців розуміє важливість дотримання вимог і принципів наукової роботи. Діти дуже зорієнтовані на зміст, але важливішим є їх розуміння понять предмет, метод, об'єкт, концепція, гіпотеза.
Успіхів нам усім!
Важливе місце і значення у викладанні історії посідає робота вчителя і учнів з краєзнавчим матеріалом, під яким розуміють сукупність краєзнавчих відомостей, що залучаються для роботи на уроках, тому вчителю необхідно знати джерела краєзнавчої iнформації
ВідповістиВидалитиДана тема є актуальною, тому,що нині діюча програма зобов’язує вчителя проводити уроки різного типу практичні заняття уроки дослідження з ефективним використанням краєзнавчого матеріалу: – у процесі добору матеріалу необхідно дотримуватись критеріїв: науковості, доступності, багатофункціональності, емоційної насиченості та особистісної значущості для учнів; – використання краєзнавчих відомостей має здійснюватись систематично цілеспрямовано; – під час розробки методики використання краєзнавчого матеріалу необхідно враховувати пізнавальні можливості учнів, специфіку навчальних предметів та спиратись на пізнавальну активність учнів. Під час підготовки до уроку з використанням краєзнавчого матеріалу учитель повинен враховувати і такі важливі моменти:
1. Дійсність подій, які згадуються в отриманій інформації. Для цього учителю історії необхідно добре ознайомитися з історією регіону, володіти інформацією про видатних історичних діячів та перебіг подій на різних етапах розвитку історії краю. Це забезпечить реалізацію принципу історизму, науковості, об’єктивності тощо.
2. Доступність матеріалу. Під час підготовки необхідно, щоб матеріал, який готується вчителем, відповідав віку і розвитку учнів. Тільки той матеріал, який доступний учням, може їх зацікавити і, тим самим, дати поштовх до подальшого і детальнішого вивчення історії краю.
3. Уміння правильно використовувати наявний краєзнавчий матеріал під час уроку, лекції, розповіді, бесіди. Для цього вчитель повинен заздалегідь готуватися до такого уроку (самостійно, або організувати пошукову роботу учнів). У плані-конспекті того чи іншого уроку чітко визначити місце краєзнавчого матеріалу, продумати методи і прийоми його опрацювання учнями, передбачити засоби його використання.
4. Краєзнавчий матеріал повинен відповідати завданням і змісту шкільного курсу історії України. Учитель повинен ретельно добирати краєзнавчий матеріал, який відповідає історичному періоду, що вивчається, темі уроку. Якщо краєзнавчий матеріал використовується на уроці, не присвяченому вивченню історії рідного краю, то учитель повинен чітко дозовано включати його у свою розповідь, щоб лише ув’язати цей матеріал із загальним навчальним матеріалом, розставити певні акценти своєї розповіді. Це допомагає підсилити ідейну спрямованість вивчення нового матеріалу, зробити тему більш доступною і слугує основою для міцнішого закріплення в пам’яті учнів нового матеріалу.
5. У процесі добору змісту краєзнавчого матеріалу важливим критерієм є його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги забезпечується кількома критеріями: – залучення учнів до добору краєзнавчого матеріалу для уроку. Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеличкі повідомлення, добирати ілюстрації, виготовляти малюнки; – вільний вибір учнями краєзнавчих об’єктів спостережень з наступним обговоренням у класі їх результатів; – врахування учителем змісту i обсягу пізнавальних інтересів учнів. Учитель повинен готуватися до уроків історії з використанням краєзнавчого матеріалу задовго до початку навчального року. Вивчаючи програму і теми курсу історії України в тих чи інших класах, він повинен чітко спланувати, який матеріал можна буде використати під час уроків, присвячених вивченню історії рідного краю, а який необхідно буде вплітати у канву уроків.
У сучасних умовах, коли йде процес розширення інформації та з'являються різні погляди в оцінці минулого, у викладанні історії виникають деякі проблеми. Величезний обсяг матеріалу, перевантаження дітей обсягом інформації, незрозумілість історичних концепцій – усе це приводить до того, що учні втрачають інтерес до вивчення історії. Як зробити так, щоб повернути їм інтерес до навчання? Як викликати інтерес до навчання в дітей, які не хочуть навчатися? Як зробити так, щоб вони йшли на урок із радістю, а в їхніх очах горів вогник жаги до знань, навчання? Не секрет, що в дітей підвищується інтерес до навчання, коли вони отримують на уроці цікаву інформацію та ще й у цікавій формі. Також їхній інтерес посилюється, коли вони самі безпосередньо беруть участь у здобутті цієї інформації з різних джерел. Тому необхідно, мабуть, навчити дітей отримувати історичну інформацію з різних джерел, визначати правдивість цієї інформації, критично ставитися до різних історичних концепцій чи точок зору з проблеми, учитися формувати власні погляди. Такі можливості перед учнями відкриваються тоді, коли буде відбуватися активне використання джерел інформації на уроках, і перш за все, на уроках історії.
ВідповістиВидалитиУрок історії – один з небагатьох, який дає можливість працювати із різними джерелами інформації, при цьому розвивається усна мова, навички розмірковувати вголос, аналізувати здобуту інформацію, робити висновки, піддавати критиці якісь теорії, висловлювати власні думки та судження, оперувати здобутими знаннями, набувати життєвого досвіду, навчатися на помилках інших поколінь свого народу чи інших країн. Але для цього урок повинен мати не тільки інформаційний, але й творчий характер, адже точні дати та дрібні події з часом зітруться навіть із найкращої пам'яті, а вміння оперувати матеріалом, висловлювати власні думки має залишитися.
Куди важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший.
Але в останні роки в нашій історичній освіті відбулися величезні зміни в бік її демократизації, що спонукає вчителів історії викладати свій предмет по іншому, у набагато ширшому контексті. Відомий німецький педагог А. Дістервег говорив: «Поганий учитель пропонує істину, добрий учитель навчає її знаходити». Ці слова мають стати кредо кожного вчителя в його праці. Виступ учителя перед класом слід замінити на більш активне залучення учнів до процесу навчання. Вони мають учитися більше працювати самостійно, використовуючи при цьому різноманітні джерела інформації. Від того, які історичні джерела будуть використані на уроці й наскільки ефективно буде організована робота з ними, і залежить успішне засвоєння знань учнями.
За таких умов співвідношення «учитель-учень» давно змінило свій зміст. Учитель уже перестав бути передавачем знань і єдиним джерелом інформації, а став організатором пізнавальної діяльності учнів, їхньої творчої роботи на уроці з джерелами інформації. Саме ці методи допоможуть учневі стимулювати процес мислення, розвинути творчі здібності, навчитися висловлювати власну точку зору, творчо підходити до розв’язання проблем, які виникають на уроці. Тільки в цьому випадку можна розраховувати на підвищення ефективності навчального процесу. Використання джерел інформації можна з успіхом застосовувати на кожному з етапів уроку.
Приєднуюсь до подяки колег за цікаву та корисну добірку матеріалу. Значення дослідницької діяльності та використання краєзнавчого матеріалу у викладанні історії в школі важко переоцінити. Залучення краєзнавчого матеріалу на уроках історії і позакласна дослідницька історико – краєзнавча робота є одним із найважливіших шляхів зв’язку минулого з життям. Краєзнавчий матеріал конкретизує виклад загальноісторичного матеріалу, визначає специфічні особливості та значення місцевих подій в історичному розвитку нашої Батьківщини. Факти з історії краю можуть підтвердити або спростувати дати, події, явища, розкрити поняття історичної пам’яті, зрозуміти історичний процес на конкретних прикладах, близьких учням, історії малої батьківщини. Стосовно питання Павла Івановича "Чи дійсно саме проблема історичних досліджень є важливою та дуже актуальною для шкільного вчителя історії?". Всі ми розуміємо, що це все займає багато часу, якого у вчителя обмаль, але не лише в нашому районі, а думаю й по всій Україні, а можливо і не тільки, в частині (якщо не в більшості) невеликих сіл окрім вчителів історії та деяких непрофесійних дослідників (філологи, бібліотекарі та просто волонтери) більше немає кому піднімати такі теми. А піднімати їх треба. Якщо в Європі та США історики можуть надати майже повні списки загиблих у війнах, які були 3 - 4 століття тому, то у нас навіть на могилах загиблих у війні 1939 - 1945 рр. дуже часто зустрічаються досі невідомі.
ВідповістиВидалитиДоброго дня! Дякую колегам за підбірку цікавих науково-методичних матеріалів. Я, як молодий спеціаліст, безмежно вдячна Вам за допомогу! Як зауважив Петро Іванович, досить важко поєднувати викладання та пошукову діяльність. Я у своїй роботі намагаюсь це робити, але на сучасному етапі в мене не все виходить так як хотілося б. Але буду намагатися вдосконалюватись. Та й з Вашою допомогою це буде набагато простіше!
ВідповістиВидалитиХочу підтримати Катерину Присяжнюк в роботі по вивченню місцевої історії. Тим більше, що Хмельове - це дійсно населений пункт зі славною історією! Вперед і успіхів!
ВидалитиІсторичне дослідження базується на історичних джерелах, з них історик черпає інформацію про минуле, яку він інтерпритує, осмислює і на основі якої відтворює, реконструє картину-образ минулого. Я вважаю, що проблема історичних досліджень є важливою та актуальною для шкільного вчителя, хоч і доводиться йому в процесі своєї роботи займатися багатьма справами іншого характеру, ажде вчитель історії може бути і класним керівником, і заступником директора школи, і педагогом-організатором, і керівником гуртка, і директором школи. Але, всім зрозуміло: щоб сучасний урок відповідав всім вимогам він має бути цікавим як для учнів так і для вчителя. Давно відома істина: цікаво, отже буду вчитися. Справжній учитель історії - це дослідник, це патріот. Учні мають бути задіяні в самому процесі історичного дослідження, який може викликати їх інтерес, захопити уявую. Але вони не завжди самостійно можуть обрати тему для дослідницької роботи, тому вчитель, як диригент допомагає їм, зацікавлює і приймає безпосередню участь в самому дослідженні. То ж, шановні колеги, бажаю вам успіхів, творчіх злетів і цікавих дітей!
ВідповістиВидалитиШкола сьогодення це безперервний потік нової різноманітної інформації, де змінюється ставлення до джерельної бази, з'являється більше різноманітних документів, архівних матеріалів. Тому перед вчителями, постає завдання залучити цю багату джерельну базу до процесу навчання та перетворити її з матеріалу для ознайомлення на матеріал для дослідження. Адже учень має вчитись знаходити потрібну йому інформацію, а не лише без зусиль пропускати через себе те, що дає йому вчитель. Взаємодія вчителя та учнів в результаті систематизованого опрацювання історичних джерел має бути передусім направлена на формування тих вмінь та навичок, що дозволяють учням самостійно здобувати знання з різноманітних писемних джерел, критично осмислювати та впроваджувати їх в навчальні процеси. І завдання має носити проблемний характер, виступати певним етапом до вирішення загальної проблеми теми.
ВідповістиВидалитиВарто не забувати, що важливою умовою вибору історичного джерела є відповідність його змісту цілям і завданням навчання історії, доступність, зв’язок з програмовим матеріалом та врахування вікових особливостей школярів. Поетапність роботи над історичними джерелами з урахуванням вікових особливостей робить процес навчання більш осмисленим, розвиває історичне і критичне мислення.
Порівнюючи своє навчання в радянській школі з сучасним роблю висновок: у нас було більше часу на вдумливу дослідницьку роботу під час уроку історії. Наша шкільна історія тоді була схематична, спрощена , заідеологізована, але на уроці залишався час вчителю детально пояснити які питання поставити до тексту, чим план відрізняється від тез, як правильно зробити конспект тексту чи розповіді, як "вручну" написати реферат за планом, з власними висновками. На це потрібен час. У нас в 10 класі на одному уроці - неп, відбудова, згортання..., індустріалізація, колективізація... Це сотні фактів, складні процесим, десятки дійових осіб. Да, можна все інтенсивненько організувати, але чи залишиться час на формування навичок дослідження на такому уроці? Сумніваюсь...
ВидалитиПроблематика історичних досліджень та формування критичного мислення у підростаючого покоління є актуальною проблемою в сучасних реаліях. Можу сміливо погодитись з Петром Івановичем, що вчитель готуючись до уроку уже виконує роль дослідника, бо без цікавого і зрозумілого для дитини матеріалу історія як предмет учнями може ігноруватися. Під час проведення уроку ми всі так чи інакше заохочуємо дітей до дослідницької роботи через випереджальні завдання (доповіді, реферати, презентації). Але як показує практика діти просто матеріал копіюють з Інтернету, дуже часто навіть не перечитавши. Щоб проводити з дітьми реальні дослідження, потрібно багато додаткового часу, до того ж основний об’єм роботи все рівно ляже на плечі вчителя. Як на мене то при навчальних закладах мають виділяти години на позакласну роботу в даному напрямку.
ВідповістиВидалити